ЗДА́ЛЕКА, ЗДА́ЛЕКУ,
Зда́лека, зда́леку, нар. Издали, издалека. А то лихо, що боюсь, хоч здалека подивлюсь. Лав. 42. Здалеку най ся гріє квасоля, бо пригорить. Камен. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 142.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗДА́ЛИЙ, А, Е. →← ЗДА́ЛІ, ЗДАЛЯ́,